Технології

Розробка колекції одягу і аксесуарів для учнів початкової школи «Вack to school»

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Бартюк В.В., Луп’як Д.М.,
вчителі трудового навчання,
КЗ «НВК: ЗШ І-ІІІ ступенів – гімназія №23 ВМР»

Розробка колекції одягу і аксесуарів для учнів початкової школи
«Вack to school»

Під час вивчення варіативного модуля «Технологія виготовлення виготовлення дитячого одягу» учні 10-11 класів під керівництвом учителів трудового навчання закладу Бартюк Вікторії Володимирівни та Луп’яка Дмитра Миколайовича долучились до STEM-проекту з розробки колекції одягу і аксесуарів для учнів початкової школи «Back to school».
Основна ідея проекту полягала у розвитку в учнів інформаційно-цифрової компетентності, навичок збирання, аналізу та класифікації інформації, висування гіпотез та ідей, з’ясування ролі іграшки в повсякденному житті людини.
Отримавши завдання, учні поділялися на п’ять груп, шукали необхідну інформацію (з історії шкільної форми, технології виготовлення дитячого одягу, сучасних дизайнерів), аналізували особливості дитячого одягу, малювали ескізи, створювали технічний рисунок.
Учні визначали особливості технології виготовлення дитячого одягу, характеризували основні технологічні операції, складали технологічні картки, добирали тканину, допоміжні матеріали, фурнітуру, проводили міні-маркетингове дослідження. Створювали і моделювали креслення одягу для дітей молодшого шкільного віку у спеціалізованій програмі.
Участь у даному проекті сприяла розвитку інформаційно-цифрової компетентності, творчих здібностей учнів, образного мислення, вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки.
Робота над проектом здійснювалась в такій послідовності:
1. Ознайомлення учнів зі змістом, завданнями та формами роботи, строками проведення проекту, висвітленими у вчительській презентації.
2. Опрацювання учнями вчительської презентації та вивчення технології виготовлення дитячого одягу, історії дитячого одягу.
3. Виконання учнями завдань з технології виготовлення дитячого одягу, що сприяє розвитку логічного мислення, кмітливості в учнів.
4. Об’єднання учнів у групи і визначення із напрямками дослідження.
5. Обговорення завдань їх, консультація з учителем, висловлення думок щодо подальшої роботи над проектом, висування своїх ідей та пропозицій.
6. Виокремлення, узагальнення та систематизація інформації на основі відібраного матеріалу.
Робота в групах:
Команда № 1
1. Учні систематизують інформацію з історії шкільної форми.
2. Досліджують і аналізують тенденції сучасної шкільної моди.
3. Складають список корисних посилань на інтернет-ресурси.
4. На основі відібраної інформації учні створюють ескізи і технічні рисунки колекції шкільної форми і аксесуарів.
5. Розробляють дизайн шеврона-нашивки у графічному редакторі (рис. 1).

Рис. 1. Розробка дизайну шеврона-нашивки
Команда № 2
1. З метою кращого опанування учнями технології виготовлення дитячого одягу, вони самостійно шукають інформацію та розробляють майстер-клас.
2. Учні проводять міні-маркетингове дослідження, в ході якого порівнюють ціну шкільної форми у різних виробників.
3. Підбирають матеріали для виготовлення шкільної форми, аналізують їх ціну в різних магазинах, обирають оптимальний варіант.
4. Знімають необхідні мірки, за допомогою математичних розрахунків визначають необхідну кількість матеріалів.
5. Проводять економічні розрахунки, визначають собівартість колекції одягу.
Команда № 3
1. Учні аналізують основні програми для комп’ютерного конструювання одягу.
2. Вибирають оптимальний варіант для використання в умовах навчального закладу.
3. Створюють лекала для виготовлення моделей шкільної форми, використовуючи вибрану програму.
Команда № 4
1. Учні визначають технологічні особливості виготовлення дитячого одягу.
2. Визначають необхідні інструменти та обладнання для роботи.
3. Розробляють технологічні картки на виготовлення обраних моделей шкільної форми.
4. Розподіляють обов’язки з виконання технологічних операцій між усіма учасниками проекту.
Кожен учасник проекту виконує визначену технологічну операцію з виготовлення одягу. Це дає змогу зекономити час на виготовлення колекції.
Команда № 5 (група хлопців)
1. Учні аналізують основні програми для роботи з графічними зображеннями.
2. За задумом «дизайнерів» колекції в обраному графічному редакторі створюють шаблони для виготовлення аксесуарів (галстуків, метеликів, сумок тощо) (рис. 2.).
3. Аналізують властивості різних порід деревини і визначають в оптимальний варіант для виготовлення аксесуарів.
4. Виготовляють аксесуари з деревини (фото 1.).

Рис. 2. Розробка моделей краватки-метелика

Фото 1. Виготовлені краватки-метелики

Розглянемо основні етапи роботи над проектом.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП
1.1. Пошук та усвідомлення проблеми. Вибір об’єкта проектування
Проблема шкільної форми була завжди актуальною. Багато дітей її просто ненавидить, адже вона, на їхню думку, не дуже красива, та й за комфортністю поступається улюбленим джинсам. Багато школярів проти форми не з принципових міркувань, а через те, що вона негарна, незручна, та й тканина, як правило, не дуже приємна.
Тому під час вивчення варіативного модуля «Технологія виготовлення дитячого одягу» як об’єкт проектування ми обрали шкільну форму для учнів початкової школи.
1.2. Формулювання мети і завдань проекту. Вимоги до проектної моделі
Мета: визначити особливості конструювання та моделювання дитячого одягу для дітей молодшого шкільного віку; виготовити колекцію шкільної форми та аксесуарів «BACK TO SCHOOL».
Завдання проекту представлені на рис. 3.

Рис. 3. Завдання проекту
Ідеальна шкільна форма має бути пошита з хорошої тканини, що буде легко пратися і не втрачатиме колір. Хороша якість буде запорукою того, що дитина буде задоволена своєю формою та матиме пристойний вигляд протягом навчального року.
Зимовий варіант форми повинен бути досить теплим.
Насамперед шкільна форма повинна бути безпечною. Її, до речі, можна було б прирівняти до спецодягу, адже дитина повинна проводити в ній до 9 годин на добу, при цьому виконуючи різні дії. Але в Україні немає жодного стандарту, який установлював би вимоги до шкільної форми.
Через носіння неякісних речей дитина може застудитися, отримати алергію і цілий букет інших захворювань, зокрема і серцево-судинної системи.
За результатами лабораторних випробувань шкільної форми з супермаркетів, у більшості продукції не виявилося задекларованої шерсті. Деякі вироби на 100 % складалися з поліефіру – дешевого і небезпечного для здоров’я матеріалу, про що виробники не соромилися повідомити.
Фахівці «Укрметртестстандарту» нагадують, що у складі тканини, з якої зроблена форма, частка синтетики не повинна перевищувати 67%. Домішки штучних волокон дають змогу формі краще і довше носитись, менше зминатися і мати нормальний вигляд після прання.
Також експерти радять приділяти максимальну увагу і підкладці в шкільному одязі. Майже всі виробники чесно «зізналися» через етикетку, що ця частина одягу зроблена зі штучних матеріалів.
Вимоги до об’єкта проектування:
- естетичність (привабливість);
- оригінальність конструкції (композиційне рішення);
- зручність у використанні (ергономічність);
- практичність;
- функціональність;
- якість технологічної обробки;
- економічність;
- конкурентоспроможність моделі.
1.3. Міні-маркетингові дослідження
Маркетинг (англ. marketing, від market – ринок). Мета маркетингового дослідження полягає в зібранні потрібної інформації та її використанні під час створення та просування власних продуктів (товарів, виробів) (рис. 4).
Рис. 4. Методи маркетингового дослідження
Для міні-маркетингового дослідження нами було проведено опитування, в якому взяли участь 50 чоловік (батьки учнів початкової школи). Ми запитували, де вони найчастіше купують шкільну форму для своїх дітей. Дані узагальнено в діаграмі (рис. 5).
Рис. 5. Результати опитування
1.4. Історико-технічна довідка про об’єкт проектування
Країною, де вперше з'явилася шкільна форма, вважають Великобританію. Сталося це ще в часи правління короля Генріха VIII (1509 - 1547). Вона була синя, оскільки вважалося, що носіння подібного забарвлення повинно було привчати дітей до смирення, та й тканина такого кольору була найдешевшою. У цій країні до учнівської форми відносять не тільки верхній одяг, взуття, а й навіть шкарпетки. У кожній школі є своя шкільна форма, що зберігається там же і видається всім учням безкоштовно. До форми обов'язково додається кепка або капелюх з логотипом школи і фірмова краватка.
До нас традиція одягати учнів у форму прийшла також з Великобританії. Можна назвати точну дату 1834. Саме тоді був прийнятий закон, який затвердив загальну для всіх учнів систему цивільних мундирів, які ділилися на студентські та гімназичні мундири. Призначалися вони, головним чином, для хлопчиків, так як жіночої освіти в ті часи ще не було. Такі мундири повинні були носитися учнями не тільки під час навчання, а й після уроків. Потім, вже в 1896 році, з відкриттям першого навчального закладу для дівчаток, вперше з'явилася шкільна форма для дівчаток. Вихованки жіночого освітнього закладу повинні були носити, залежно від віку, сукні певного кольору. Так, вихованки від 6 до 9 років носили коричневі (кавові) сукні, від 9 до 12 років - блакитні, від 12 до 15 років - сірі, а з 15 до 18 років - білі. Всі вони були прикрашені білими комірцями і манжетами.
Також невід'ємною їх частиною був чорний (по святах - білий) фартух. У ті часи шкільна форма служила ознакою високого статусу її власника, адже тільки діти заможних батьків могли дозволити собі отримати освіту.
У 1949 році форму повернули, але тепер вона мала ідею зрівняти між собою різні фінансові можливості батьків. Вигляд форми особливо не змінився, просто фасони стали більш сучасними. Ще учні носили краватки (червоні), якщо були піонерами, і значки на грудях, якщо були жовтенятами чи комсомольцями.
У 60-х роках минулого століття форма почала трохи змінюватись і більше відповідати моді. У 80-х роках у учнів старших класів форма стала іншою – тепер старшокласники носили брючні костюми (теж сині). Дівчата продовжували носити коричневі плаття, але могли вже поекспериментувати з його довжиною. Також їм дозволялось носити костюм-трійку – спідницю, жилет і блузку.
Після розвалу СССР і сексуальної революції шкільна форма була відмінена. Нові, вільні країни, які створились після розпаду були зайняті вирішенням своїх проблем, і форма стала не в пріоритеті. Був виданий закон, що кожна школа має право сама вирішувати, потрібна її учням шкільна форма чи ні.
У Франції шкільна форма була в ходу з 1927 до 1968 року. У Польщі її скасували в 1988 році. А от у Німеччині шкільної форми ніколи не було. Навіть у часи правління Третього рейху. Тільки члени «Гітлерюгенд» носили спеціальне обмундирування. У деяких німецьких школах введено елементи шкільної форми, але що саме формене носити вибирають самі діти.
А от психологи таки більше схильні до того, що шкільна форма – це добре. По-перше – кожна школа має право сама собі обрати форму, яка буде тільки у них (або нашити емблеми чи щось таке), це буде викликати у учнів гордість, що вони навчаються саме в цій школі. Другий плюс, все-таки, у тому, що учні рівні між собою. Діти зараз мають доволі жорстокі характери, і якщо хтось вдягається гірше за іншого, то він може стати посміховиськом у класі. Третя перевага у привчанні дитини до дисципліни. Зі шкільних років дитина звикне носити строгий одяг, без зайвих вільностей. Діти з дитинства будуть знати, що костюм – це не просто одяг. Це спосіб відповідно представити себе оточуючим.
Немає єдиної думки про користь чи шкоду обов’язкового єдиного шкільного одягу. Історія створення шкільної форми та її розвитку суперечлива, і не дає відповіді на питання: чи потрібна вона. Але одне точно шкільний одяг повинен залишатися тільки шкільним одягом.
ІІ. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ЕТАП
2.1. Розробка ескізів колекції
Шкільна мода створюється за своїми правилами. Але традиційно шкільну форму важко уявити без спіднички, блузки та піджачка, зазвичай, виконаних з костюмної тканини чорного або синього кольору. Такі однотонні моделі виглядають нудно, і тому мамі часто доводиться чути, що її дочка «більше не піде в школу в цьому жахливому піджаку». Пожвавити шкільну форму можна різними способами, наприклад, поєднати традиційний класичний стиль з елементами casual.
Проаналізувавши сучасні модні тенденції та використовуючи методи проектування (рис. 6.), ми розробили ескізи моделей колекції «BACK TO SCHOOL» (рис. 7 – 8).
Рис. 6. Методи проектування     Рис. 7. Ескізи моделей для хлопців
     Рис. 8. Ескізи моделей для дівчат

1.2. Опис колекції
Опис колекції шкільної форми а аксесуарів «BACK TO SCHOOL»
Назва виробу Колекція шкільної форми і аксесуарів «BACK TO SCHOOL»
Призначення Шкільна форма призначена для носіння учнями під час навчальних занять
Кількість моделей колекції Колекція шкільної форми і аксесуарів «BACK TO SCHOOL» складається з 10 моделей (костюмів).
Опис моделей колекції
Модель 1. Спідниця-міді зі зборками по лінії талії, виготовлена з костюмної тканини в клітинку та фатину чорного кольору.
Кардиган трикотажний сірого кольору з горловиною круглої форми, вшивним рукавом, накладними кишенями.
Модель 2. Жакет для дівчинки, виготовлений з трикотажної тканини темно-сірого кольору, оздоблений кантом і латками на рукавах бордового кольору.
Спідниця-шорти, виготовлена з трикотажної тканини бордового кольору. Переднє полотнище оздоблене складками по лінії талії і манжетом по лінії низу.
Модель 3. Плаття в клітинку, відрізне і призібране по лінії талії. Горловина круглої форми. Рукава вшивні, призібрані на манжет. Застібка на гудзики по лінії середини переду.
Модель 4. Сарафан приталеного силуету з вовняної тканини темно-сірого кольору, з односторонніми складками нижче лінії талії.
Коротенький трикотажний жакет в стилі «Шанель» бордового кольору з накладними кишенями. Горловина, застібка і верхній зріз кишень оздоблені вовняною темно-сірою тканиною.
Модель 5. Спідниця-міді з плащівки, зі борками на лінії талії, широким поясом, кишенями зі скосом.
Жилет зі штучного хутра без застібки.
Модель 6. Трикотажний пуловер із суцільнокроєним стоячим коміром застібається ззаду на металічну блискавку.
Спідниця зі зборками по лінії талії, виготовлена з плащівки з тематичним малюнком та фатину білого кольору.
Модель 7. Піджак однобортний класичного крою для хлопчика з вовняної тканини темно-сірого кольору, накладними кишенями і вшивними трикотажними рукавами чорного кольору.
Брюки темно-сірого кольору, що трохи звужуються донизу, з невеликими прорізними кишенями з листочкою на задніх половинках.
Кашкет з вовняної тканини темно-сірого кольору.
Модель 8. Костюм в клітинку класичного крою на хлопчика. Піджак на підкладці з прорізними кишенями в рамку з клапаном, на брюках – кишені зі скосом.
Модель 9. Піджак однобортний класичного крою для хлопчика з пальтової тканини бежевого кольору, накладними кишенями і швами «навиворіт».
Шорти в клітинку довжиною трохи нижче колін з фігурними кишенями на передніх половинках.
Кашкет з тканини в клітинку.
Модель 10. Трикотажний пуловер із шалевим коміром для хлопчика.
Брюки довжиною 7/8 темно-сірого кольору з лампасами, що трохи звужуються донизу, з кишенями зі скосом.
Перелік обраних матеріалів та опис їх властивостей – Пальтова тканина (цупка, натуральна (вовняна), однотонна, приємна на дотик);
– Костюмна тканина (вовняна, напіввовняна);
– Трикотаж (темних тонів);
– Плащівка (з тематичним малюнком, темних тонів);
– Фатин (чорний, білий);
– Платтяна тканина (бавовняна);
– Нитки (тонкі, міцні, кольору основної тканини);
– Флізелін;
– Застібки-блискавки;
– Кнопки;
– Тасьма для оздоблення;
– Ґудзики.
Види з’єднань деталей.  Для виготовлення виробу використовується ниткове та клейове з’єднання деталей
Заплановане оздоблення виробу. Оздоблення мінімальне, досягається за рахунок використання стильної фурнітури

2.3. Розробка конструкторсько-технологічної документації
Технічні рисунки моделей колекції (рис. 9.)

        Рис. 9. Технічні рисунки моделей колекції
2.4. Огляд спеціалізованих програм для конструювання одягу
Сьогодні комп’ютер є засобом, без якого вже не можна обійтися в будь-якій галузі діяльності людини. Комп’ютерні технології ввійшли в наше життя – від побуту до виробництва. Виготовлення одягу перетворилося на потужну розвинену індустрію, а конструювання одягу стало доступним майже для всіх бажаючих.
Разом з класичними методами й засобами конструювання сьогодні використовують комп’ютерні програми та комплекси, які не тільки скорочують час на конструювання, а й мають безліч можливостей для творчості.
З’являються й удосконалюються САПР (системи автоматичного проектування) одягу, які дозволяють втілити в реальність найсміливіші фантазії модельєрів-конструкторів і відкривають безмежні перспективи у виробництві одягу. Такі програми мають різні можливості й застосування: одні використовують у домашніх умовах, інші розроблені спеціально для підприємств. Метою САПР є вдосконалення процесу виготовлення швейних виробів. Завдяки цим програмам можна не тільки будувати кресленики швейних виробів, а й виконувати моделювання, виготовляти лекала, розмножувати ці лекала відповідно до розмірних груп. Крім цього сучасні програми надають рекомендації щодо розкладки лекал на тканині. Для виконання конструювання швейних виробів існують такі програми: «Компас», «AutoCAD», «Solid Works», «Leko», «Gratis», «Грація», «JULIVI» тощо.
Майже всі комп’ютерні програми для конструювання швейних виробів (у тому числі й універсальна програма «JULIVI») працюють не тільки з готовими лекалами, а й використовують різні методики побудов. У ці програми внесено багато відомих методик конструювання швейних виробів. Програми налаштовані так, що можна не тільки користуватись існуючими методиками, а й змінювати їх. Крім цього в програми вже введені стандарти на розмірні дані типових фігур жінок, чоловіків, дітей. Базу стандартних розмірів можна редагувати та використовувати разом з індивідуальними замірами фігури. За допомогою цих програм можна швидко отримати кресленик конструкції одягу різного розміру, силуету.
У програмах можна виконувати оцифрування паперових чи картонних лекал або їхніх окремих контурів через дигітайзер. Це необхідно для того, щоб можна було звіряти з ними кресленик створюваної конструкції або використовувати як елементи побудови.
Дигітайзер – це пристрій, який застосовується для перетворення на цифровий формат готових паперових зображень, таких як кресленики, схеми, карти. Він складається з планшета, на якому розташовують призначений для оцифровування оригінал, і пера, що визначає позицію на планшеті.
При дотику пера до планшета на комп’ютері відображаються його координати у вигляді нескінченної кількості точок.
Програми для конструювання швейних виробів цікаві тим, що можуть бути корисними не тільки спеціалістам із досвідом, а й початківцям.
Кожна комп’ютерна програма, яка є складовою конструкторського комплексу, орієнтована на певного споживача – від початківця до фахівця і має відповідний інтерфейс.
Інтерфейс – сукупність засобів, які допомагають людині управляти комп’ютером.
Наприклад, у програмі «JULIVI» робоче вікно програми містить кнопкове меню, що відповідає виконанню певних побудов: знаходження точок, побудови відрізків заданої величини, криволінійних ліній, кіл тощо.
Якщо підвести курсор до кнопки однієї з функцій, на екрані виникає підказка — назва кнопки (тобто інформація про те, що являє собою вибрана функція).
Натиснувши на закладку «Лінії», можна отримати меню для функцій, пов’язаних з побудовою ліній. При перемиканні на іншу закладку з’являються меню, пов’язані з темою обраної закладки.
Отже, використовуючи певні кнопки, можна будувати кресленик у ручному режимі. Також можна використовувати готові кресленики за потрібними мірками.
Програма Julivi для шкіл (Дизайн) дозволяє конструювати та моделювати швейні вироби, працювати з лекалами одягу на 3D-манекені, перевіряти якість конструкцій, підбирати декоративні елементи, текстури, кольори (рис. 10.).
Рис. 10. Вікно програми Julivi для шкіл (Дизайн)
Програма «Дизайн» складається з двох робочих вікон: вікна побудови креслеників конструкцій та вікна роботи з готовими лекалами Робота йде в тому вікні, яке активізоване натисненням на нього лівою клавішею миші. При вході в програму автоматично активується вікно побудови кресленика конструкції, оскільки саме із цього починається робота з проектом (після того як задані початкові величини).
Існують програми, призначені для рукодільниць, для яких пошиття – це хобі. Такі програми значно простіші. Для побудови креслеників у них достатньо лише обрати фасон швейного виробу та ввести свої мірки Після того як кресленик побудований, його роздруковують на принтері. Для цього в програмі можна задати формат паперу, і кресленик буде розділений на відповідні частини, які помістяться на даному форматі паперу.
У процесі опанування технології виготовлення одягу за готовими лекалами гарною альтернативою журнальним викрійкам є CD-диски «Комп’ютерний журнал моделей». Після установки CD-диска програма запускається автоматично. Користувач може переглянути загальний вигляд моделі, технічний рисунок, опис пошиття, конструкцію. Користувач вибирає модель, вводить потрібні розміри: зріст, обхват грудей, талії, стегон. Система приймає інформацію, читає номер моделі і розміри. За цими розмірами автоматично розраховуються інші розмірні ознаки (довжина руки, спини і т.д.) та формується умовно-типова фігура. Для кожної моделі розроблена своя методика конструювання (рис. 11.).
Рис. 11. Вікно програми «Комп’ютерний журнал моделей»
Програми для побутового вжитку (на відміну від комплексів) можна придбати в Інтернеті або завантажити демонстраційну версію. Також їх можна придбати в торгівельній мережі у вигляді установчого диску, за допомогою якого встановити на власний комп’ютер.
Професійний софт для конструювання і моделювання викрійок – програма Redcafe. Програма дозволяє працювати з креслеником на рівні ліній, точок і об'єктів, має величезні можливості побудови і моделювання викрійок одягу. За допомогою програми Redcafe можна створювати лекала на всю розмірну сітку, оцифровувати лекала, автоматично будувати припуски на шви, друкувати лекала на принтері чи плотері (рис. 12. – 13.). За основу роботи програми взята методика М. Мюллер и Син.
Саме цю програму ми використовували під час побудови і моделювання викрійок для колекції шкільної форми.
Рис. 12. Вибір моделі виробу та внесення мірок
Рис. 13. Робота з лекалами

1.5. Підбір матеріалів, інструментів та обладнання для роботи
Таблиця 2.9.
Підбір матеріалів інструментів та обладнання для створення колекції
Тканина пальтова Для виготовлення деталей одягу
Тканина костюмна
Трикотаж
Плащівка
Платтяна тканина
Флізелін Для дублювання деталей
Підкладкова тканина Для виготовлення деталей
Тасьма Для оздоблення
Застібка-блискавка Для застібки
Ґудзик, кнопки
Інструменти

Голка для ручного шиття Для тимчасового з’єднання деталей виробу

Шпильки кравецькі
Ножиці Для розкроювання деталей, обрізання ниток
Лінійка, сантиметрова стрічка Для вимірювання розмірів, креслення деталей, розмічання
Обладнання Швейна машина Для зшивання деталей, оздоблення, пришивання гудзиків, виметування петель
Оверлок Для обметування зрізів деталей
Праска Для ВТО виробів

Характеристика матеріалів для пошиття шкільної форми
Підбір матеріалів здійснюється з урахуванням санітарно-гігієнічних та естетичних вимог до одягу. Зовнішній вигляд та властивості тканини визначаються, перш за все, сировиною, з якої вона виготовлена, способом виготовленням та вмістом тих чи інших волокон. Вибір виду тканини залежить від призначення одягу, віку, конструкції виробів.
Бавовняні тканини відрізняються високою гігієнічністю, добре перуться, прасуються, достатньо міцні і красиві, дуже різні за зовнішнім виглядом – від тонких і ніжних (маркізет, батист) до щільних і міцних (джинс, брезент). Випускаються як з чистої бавовни, так і в суміші з іншими натуральними та штучними волокнами.
Трикотаж – це в’язане полотно з однієї або декількох ниток. Трикотаж – це переплетення ниток з утворенням петель на в’язальних машинах різних типів. При виготовленні виробів з трикотажного полотна необхідно враховувати деякі його особливості. Так, трикотаж дуже розтягується, на відміну від інших тканин, причому він тягнеться практично у всіх напрямках (тоді як інші тканини добре розтягуються тільки під кутом 45°). Цю особливість слід враховувати, визначаючи величину припусків на свободу облягання.
Для дублювання окремих деталей ми обрали флізелін, який виготовлений з бавовни та капрону, має добру пластичність при волого – тепловій обробці та стійкість наданої їй форми. Також флізелін володіє такими властивостями, як міцність, мало розтяжність, жорсткість. Клейове покриття забезпечує якісне з’єднання деталей та достатню повітропроникність. Флізелін використовується для дублювання обшивки горловини блузки.
Характеристика ниток
Швейні нитки – основний вид матеріалу для з’єднання деталей швейних виробів. Крім того, нитки можуть використовуватися і як оздоблювальний матеріал. Нитки бувають наступних видів: натуральними або синтетичними; суворими, глянцевими або матовими. Всі моделі ниток мають номер.
Швейні нитки повинні задовольняти такі основні вимоги: бути міцними, мати рівномірну товщину та ступінь скручування, бути добре профарбованими або мати достатній ступінь білизни, не мати дефектів. Для зберігання зовнішнього виду та якості виробів необхідно, щоб нитки за показниками міцності та розтяжності відповідали властивостям основного матеріалу.
У процесі утворення стібків нитки повинні вільно лягати на тканину, не розкручуватися і не створювати сукрутин.
Синтетичні швейні нитки значно рівніші, тобто мають рівномірну товщину по всій довжині, що добре видно при сильному збільшенні. Це важливий фактор для утворення рівно затягнутою і гладкої строчки, особливо при обметуванні тканини оверлоком.
Хороша еластичність, розтяжність нитки дозволяє якісно шити вироби на швейній машині з сильно розтяжних трикотажних тканин. Часом саме низька якість нитки є причиною пропусків, обриву нитки та інших дефектів.

Характеристика фурнітури
Асортимент матеріалів для оздоблення одягу дуже різноманітний: стрічки, тасьма, шнури, мереживо, гіпюр, шитво, бісер, стеклярус, блискітки (пайєтки). Для оздоблення виробу можуть використовуватися тканини, які відрізняються від основного матеріалу фактурою, кольором та забарвленням, оздобленням; трикотажні полотна, штучну та натуральну шкіру, замшу, металеві та металізовані нитки.
Сьогодні основною функцією, яку виконують ґудзики, є утилітарна – ґудзики потрібні, в першу чергу, для з’єднання (застібання) частин одягу. Отже, ґудзик має бути надійним і зручним. Але крім цього, ґудзики виконують ще й декоративну функцію – вони прикрашають одяг, і, навіть, можуть відігравати провідну роль в стилістичному ансамблі.
Сучасні ґудзики виготовляють з різних матеріалів: дерева, металу, шкіри, скла, кістки, каменів, черепашок, порцеляни та ін. Але, починаючи з 1930-х років, найбільше поширення отримали пластмасові ґудзики. Популярність ґудзиків, виготовлених з різних пластмас, не випадкова – такого роду швейна фурнітура характеризується привабливим зовнішнім виглядом і достатньою міцністю, та й коштують вони, при цьому, недорого. Отже, підібрана фурнітура є безпечною для дитини. Характеристика ґудзиків відповідає вимогам.

ІІІ. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП
3.1. Складання технологічної послідовності виготовлення моделей одягу (дана технологічна послідовність узагальнена, технологічна картка на кожну модель одягу складається окремо)

Технологічна картка
№ з/п Технологічна операція Обладнання та інструменти
1 Розкрій деталей виробу Лекала, шпильки, мило, ножиці
2 Дублювання необхідних деталей виробу Праска
3 Подетальна обробка виробу (обробка пілочки, спинки, кишень, коміра, брюк, спідниці, рукавів тощо) Швейна машина, оверлок
4 Повузлова обробка виробу (з’єднання деталей, обробка бокових, плечових швів, обробка прорізних кишень тощо) Швейна машина, оверлок
5 Обробка застібки Швейна машина, оверлок
6 Обробка горловини, вшивання коміра Швейна машина, оверлок
7 Обробка пройми, вшивання рукавів Швейна машина, оверлок
8 Обробка верхнього зрізу виробу (брюк, спідниці) Швейна машина, оверлок
9 Обробка нижнього зрізу виробу Швейна машина, оверлок
10 Оздоблення виробу, пришивання фурнітури Швейна машина, оверлок
11 Кінцева обробка, ВТО виробу Праска

ІV. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП
4.1. Економічні розрахунки
Розрахунок витрат матеріалів здійснено в табличному процесорі Microsoft Office Excel

4.2. Створення реклами творчого проекту
Реклама – це передача інформації (що має характер переконання) про продукцію, послуги чи ідеї за допомогою різних носіїв.
Після закінчення роботи над проектом учні розробили рекламний відеоролик, а також представили колекцію на відкритому міському фестивалі дитячих театрів моди «Феєрія моди-2018» (фото нижче).

         Колекція шкільної форми «BACK TO SCHOOL»
              Колекція шкільної форми «BACK TO SCHOOL»

Написати коментар